Пропоную послухати та чекаю на відгуки
Без сну і спокою.
Бо виглядає вже давно
Кровиночку свою.
То розпач, то нестерпний біль
Пліч-о-пліч з мамою.
Та виглядає звідусіль
Хоч з телеграмою.
Ходила мама край села
Сльозами вкритая.
І стежка мамина була
Ногами збитая.
Поміж людей вона блука:
«Чи, може, бачив хто?»
Пташиним криком все гука,
Не відповість ніхто.
Багато років і віків
Чекають мами на синів,
Та поки ж їм чекать?
По всій землі, по всіх краях,
Чекають вдень та поночі у снах.
І не важливо – захід\схід
В якій ти стороні.
Чека старенька на прихід
Долає відстані.
І хустку чорну відкида,
В надії мусить жить.
Її сльоза – жива вода
Усім, кому болить.
Повертайся живим!
Є в світі людина, якій не важливо переможець ти у війні чи одержав поразку, за гроші на передовій чи за покликом серця… Мами чекають своїх дітей завжди! І, навіть, коли здається, що сили залишають, мамина любов здатна на диво. Так було і буде завжди. В будь-якому куточку земної кулі мама чекає. Любов поза часом, без кордонів. Ця пісня справжній біль. Війни забирають не тільки життя тих, хто в руках зі зброєю, вони забирають у мам спокій та калічать мамину душу.